Текст пісні "Україно, я признаюсь тобі у любові!"

Майовий запашний цвіт і

Пречисті ясні зорі,

Божественним духом надихають віршами

І розквітають вечори осяйні,

І я у серці лелію солов'їну пісню

І, Україно, признаюсь тобі у любові,

І до квітучого Дністра, в Отчий дім

Несу тепло весни, мелодії чарівні.

Я пишаюсь, горджусь,

Що я "Українка"!

Маю честь оспівувати, Україно,

Твоє прекрасне ім'я,

Рідна земле, я - твоя дочка,

Пташка і кровинка...

Крапля водиці, яка струминить,

Ллється із твого джерела!

І над безмежним світом

Славлю твою вроду Вкраїно,

Безкраї поля, зелені гаї,

Гори й ліси,

Де біля хати у вишневому садочку

Квітує калина,

І ясноокі зорі осяюють

Вздовж селом квітучі стежки.

Я поклоняюсь до ніг,

Тобі, земле, матінко мила,

За перо журавлинне,

Солов'їні пісні і лілейноцвітну зорю,

І за дитинство, яке зростало

Під мирним небом синім,

За пізнання Шляхетного світу

І Божу красу неземну.

І із Дніпра, чистого джерела

Черпаю водицю для наснаги душі,

Вона додає сили, натхнення і надію

В завтрашній день,

І від сну мене будить дзвін Небес —

Ангели Пресвяті,

Щоб на офіру, несла свою любов —

Віночок пісень.

І через роки, -

В розмаєнім гаю столітнім,

Перлисті роси живицею оросять

Паростки в золотий колос,

А в травах зеленолистих

Соловейко заспіває мої слова привітні,

І із джерела пісень, Україно,

Ти почуєш струни серця мій голос!