Текст пісні "Послухай, море"

Послухай, море, як моє серце стукає, б'ється,

У нічній тишині виграє мелодією в унісон...

Опечалена душа все увись рветься і рветься...

Злилась із метровими хвилями у бистротічний сон...

О, безкрає синє море, я перед тобою у боргу

За блаженну мить щастя, яке подарувало мені,

Сьогодні я до тебе із поклоном із повинною іду...

Дякую за чайки білосніжні крила і мелодію душі...

Немов у казковий сон відплив корабель кохання...

Назад більш не повернеться до берега, до причалу,

Капітан плавання залишив ніжні квіти на прощання...

О, синє море, чому прекрасна мить буває так мало?!.

Розтанув у сизім тумані сон, як перший сніг зими...

Зів'яли і облетіли ніжні пелюстки із білих троянд,

Скажи мені, коханий, у яких краях ходиш ти?!

У яких заморських світах плаває корабель-гігант?..

На світанку із сходом сонця я вийду на узбережжя,

Де до берега ластяться, плюскочуть морські хвилі,

На золотих пісках розправлю крила у безмежжя -

І чайкою полину за тобою, любий, у хмари білогриві.

Я віднайду тебе, мій Місяцю Князю, між тисячу зір...

Щоб осяяв путь по назначеному курсу, дорогу життя,

Із ласкавих слів заспівав мені колискову із синіх гір...

І в божому раю у зоряну ніч були щасливі ти і я!