Текст пісні "Посади на могилі айстри білі"

Прийде час, я згасну спалахом зорі,

Впаду за зелені гаї у трави духмяні,

Краса зів'яне, згорить у жертовнім вогні,

З тобою, Україно, попрощаюсь на світанні...

Як помру, прийди до мене на могилу,

Принеси гілку калини, ніжні квіти мені,

Запали воскову свічу, дорогий мій сину,

Знай, я тебе любила, як небо журавлі!..

Посади на моїй могилі айстри білі,

Нехай до розмаю злітають солов'ї...

Вони цвістимуть до осені, до заметілі,

Зійду зорею у пишноквіті на землі...

Ти прийдеш, як зійдуть сніги навесні,

Пелюстка розцвіте у жемчугах роси,

У тиші відчуєш мою присутність у красі

І я легким вітром торкнусь твоєї щоки...

Солодкі спогади навіє віттям тополина,

Згадаєш слова, забринить сльоза в очах,

Злетиш у дитинство, де матінка мила,

Я обніму крильми, як білокрилий птах...

Я як квітка засну і буду спати у вічнім сні...

Ти захочеш почути мій голос і мене віднайти,

Не сумуй, не журись, для тебе я зацвіту навесні,

І ти мене виглядай, як сонце, де шумлять ясени...