Текст пісні "Запах війни"

Телеграфи мовчать, хтось зрадив ідею.

Всі втратили віру, але дивляться в небо,

Там апостоли грають у карти під скрегіт зубів.

На розбитих іконах колишніх ідей

Плачуть горобці, бо у них Прометей

Забирає вогонь, щоб зігріти Богів.

І віяв вітер, плакали квіти,

Боже, зглянься, це ж все твої діти.

Так жадібно вдихають грудьми

Запах війни...

Хто вмирав десять раз за волю,

Той знає справжню її ціну.

Хто розгніваним бігав по полю,

Вбиваючи грім, піднімав цілину.

І скидаючи з себе хреста,

Бо не в змозі нести.

Десять раз задля того вмирав,

Щоби знову воскрести!

І віяв вітер, плакали квіти,

Боже, зглянься, це ж все твої діти.

Так жадібно вдихають грудьми

Запах війни...

Вийдеш з хати, подітись немає куди

Від болю,

Де дорога від сліз буркуном проросла

Від порогу до гуляй поля...