Текст пісні "О, панове, вже осінь!"

О, панове, вже осінь - золота осінь!

Не повернути літа-літечка назад...

Вітер з віт зриває листя і розносить,

В глибокій задумі стоїть осінній сад...

Ніби вчора тут ходило красне літо,

Пригощало з рук медовими плодами,

Для душі цвіли троянди, ніжні квіти,

Соловей звеселяв земний рай піснями...

Здавалось, що літечко нескінчене,

Море сонця, тепла на золотім піску,

А воно, як пори року, швидкоплинне

І пливе час за водою в ріку стрімку...

Злетіли у вирій роки за роками

І ніхто їх не може на мить зупинить...

Літечко полинуло за журавлями,

Те, що не збулось, душа болить і щемить...

Раділи, що юні, молоді, красиві

На крилах мрій злітали до зір у світи...

Закохувалися і були щасливі,

Легкою ходою йшли вгору я і ти...

О, панове, вже осінь, холодна осінь!

Літо пакує свій пишний наряд в скриню,

Летить птахом до сизих хмар, "сонця просить"

І вітає край доріг осінь-княгиню...