Текст пісні "Не зривай троянду"

Зацвіла дика ружа червневим маєм

І розлились духмяні пахощі в гаю...

Встало сонечко рано над небокраєм,

Закохалось у її вроду чарівну...

Зацвів кущ троянди, пелюстки запашні,

Дика ружа, дика ружа самоцвітом,

Та немов юна діва стоїть у журбі

І жде своє кохання зоряним літом...

Квітка троянда горить, палає у вогні...

І дарує для подорожніх мить щастя.

Шипи захищають від вітрів на землі,

Від людських гріз, які несуть їй нещастя...

Давним давно колись їхав лицар на коні,

Зламав троянду і викинув під ноги.

Любив її, як цвіла красою навесні,

З тих пір цвіте дика ружа край дороги...

Коли цвіла, в саду любувався красою...

І дивився їй у очі зранку до ночі.

Зламав квітку не вітер, а своєю рукою...

І від болю страждає її серце жіноче...

О, не зривай троянду, квітку кохання,

Нехай соловей співає їй ніжні пісні!..

Вона запалює свято, дарує вітання,

Тож не ламай чужу доленьку у житті!..