Текст пісні "На стежці щастя"

Дзвенить весна у семиструнній лірі,

Лунає чарівна мелодія над світом,

Злетіли у буйноцвіт голубки білі,

Жайвір співає серенаду над цвітом.

Мила вишня у білосніжній фаті,

Мов дівчина красуня іде до вінця,

Подруги - яблуня, груша - навесні

Синьоокому травню відкривають серця.

Черешенька і вишня - дві сестриці,

Такі схожі як дві крапельки води.

Сяють так яскраво, немов зірниці, -

Не відвести погляд від їхньої краси.

З блакиті шле усім сонечко привіт,

Посилає найкращі, щирі вітання!

Запашив бузок ароматом білий світ,

Солов'ї щебечуть пісні про кохання.

Вишенька розпустила коси дівочі,

Замріяно зростає у райськім саду.

Закохавсь красень жайвір в її очі,

Дивиться, милується на її красу...

Дозволь тебе любити й кохати!

А ти найкраща з моїх казкових снів.

Та з тобою до ясних зір злітати

І мережити мрії з солодких слів.

Ти чуєш, я люблю тебе, кохана!

Віддам своє сонячне тепло для душі.

Ти - сонечко, досвітня зірка рання,

Мій Всесвіт, високе небо на землі.

Подобаються йому усі білолиці,

З усіх полонила серце вишня мила,

Красиво усміхнулась, немов зірниця,

На стежці щастя виростають крила...

У садочок весняний він прилітає,

На вітті щебече до пізньої ночі,

І свою красуню птах так кохає,

Що сниться йому вона все щоночі...

А я кохаю тебе, як жайвір вишню,

Серденько леліє мрії, палкі почуття,

Вишитий рушник встеляє Всевишній,

У небеснім храмі єднає наші серця...