Текст пісні "Заздрить чортополох волошці"

Заздрить чортополох волошці у полі,

Що цвіте вона у колоссі, у житах...

Він диким зіллям росте без любові,

Що не для нього цвіте рай у піснях...

Запінився дерун, як тополя навесні,

Стіною загородив від сонечка літа.

Від злості не дає рости квітці у красі,

Яка дарує свою любов божому світу...

А волошка - ніжна квітка, чарівна,

Просить ніжності, ласки й любові.

Вона закохана у спів солов'я...

Він на крилах несе у світ, де сяють зорі...

Сонечко поцілувало так ніжно в чоло,

У долонях їй нахиляє небо синє...

На путі до неї спалює у прах всяке зело,

Щоб усміхавсь красень явір при долині...

Якби Всевишній слухав кожного деруна,

То б не розквітали пахучі квіти у росі,

А він розсипає для всіх сонечка тепла,

Бо кожна квітка має право щастя на землі!..

А квітка волошка. як небо синє-синє...

Прикрашає літо хлібні ниви золоті.

Своїм крилом вітають птахи журавлинні,

Їй пір'їнку кинули на щастя на землі...