Текст пісні "Вже, панове, осінь"

Так швидко пролетіло літо,

Вже осінь господарює у полі,

Туман розстеливсь над світом,

Вітер зриває лист у тополі...

Вже, панове, йде Осінь Золота,

Сірий дощ змиває вчорашні дні.

Так хочу ще сонечка тепла,

Віднайти мить - літа молоді...

Я - хризантема, квітка осіння,

Сивина сріблиться на скронях,

Опадають пелюстки - моє цвітіння,

Шукаю своє літо од безсоння...

О, озовись, де ти, моє літо?!.

Мої роки, коні злотогриві?..

Я біжу за вами по сліду

Босяком в отави похилі...

О прошу, виглянь, сонечко моє!

Ще Бабине літо моє зігрій!

Я зловлю крилом проміння твоє,

Буде снитись мій рай у заметіль...

Кружляє, шелестить жовта листва,

В зажурі стоять ліси, поля, гаї,

У блакить зорить пташка-душа

Віднайти земне тепло у зорі...

Вже, панове, осінь, пізня пора!

Летять журавлі у далекий край...

Від морозу в'яне квітка - життя

Бабиному літу каже: "Прощай..."