Текст пісні "В дубовій колисці колисали ясени"

В дубовій колисці мене

Колисали стрункі ясени,

Із святого джерела

Цілющою водицею освятили,

"Українкою" назвала калина,

Верба і високі явори,

Щоб під синім небом співала,

Сіяла зерно у ниви.

Мінялись пори року,

А із ним - століття, віки,

І я йшла босоніж у духмяні

Трави, в діброви,

У раю слухала спів пташок,

Золоті голоси,

І стелилась барвінком стежина

В далекі дороги...

Моя душа квітне від

Солов'їних трелів в саду,

В люті зими я вишиваю,

Мережу вишиванку,

Із висоти добираю різнобарвну

Нитку золоту,

І зозуля у віконці кує літа,

І вінчує долю зранку.

Дві тисячі літ із гаком

Дзвенить удаль ріка життя,

В мені течуть гени вільного

Народу, кровинка землі,

Мою Батьківщину зовуть "Україна",

А "Українкою" - дитя,

Сивий батько Дністер ростив,

Щоб славила береги свої!