Текст пісні "Tempora mutantur"

Минувся той веселий час,

Як звався я "старшина"

І як на мене раз-у-раз

Все зиркала дівчина.

Бувало, лиш блисну мечем

І брязкну острогами...

О, Боже мій, - цілий гарем

Міг мати я з жінками!

Чи півросток, чи то вдова,

Чи мужатка "в неволи",

Усе до мене липло так,

Немов до меду пчоли.

Та що ж – тепер я знов цивіль,

Шаблюки більш не ношу,

Не хоче навіть вже й стара –

Хоч на колінах прошу!