Текст пісні "Заздрість"

Заздрість

В творчості безперспективна

І безплідна, немов граніт.

Заздрять генієві -

Та все рівно він продовжує

Свій політ.

До захмарних висот сягає,

Бо крізь серце прокачує Час.

А що рівних йому немає -

Річ не тільки у ньому, а й в нас.

Творить він - випромінює радість,

Ми - щосили воюєм за приз.

І, мов гиря чавунна, заздрість

Невблаганно нас тягне вниз.

Та якби, не марнуючи сили,

Переплавити це почуття, -

І самі б тоді вище злетіли,

Й досконалішим стало б життя!