Текст пісні "В засланні"

Земля Кос-Арала. Пекельна, пустинна –

В безжальному небі лиш сокіл кружля.

А десь – батьківщина, його Україна,

Єдина, квітуча, привітна земля.

О, якби ці руки до неї припали,

І пісню зложили б вуста не одну!..

Шевченкова туга встає з-за Уралу

І сумно вдивляється удалину.

Орлом би полинув, дістався би пішки –

Та пута і кроку ступить не дають.

Нехай хоч рядки захалявної книжки

До рідного краю дорогу знайдуть.

Сторожа не спала, шпики вартували –

Поета ж не устерегли все одно:

Шевченкове слово бреде з-за Уралу

І змовницьки стукає в кожне вікно.

Ніщо їх не спинить в священній дорозі,

Ніщо не завадить здолати цей шлях.

Той поступ і смерть зупинити не в змозі –

Поети вмирають, щоб жити в віках.

Його заховали, та не поховали –

Пусті намагання, потуги смішні:

Шевченкова пісня летить з-за Уралу –

З неволі в мої розкріпачені дні!