Текст пісні "Безіменні"

Приходимо із небуття у світ,

Із теплих вуст, із добрих рук

Отримуємо те, що нас підносить

Над хаосом неназваних матерій:

Ім'я – осібне неповторне "я",

З яким шукаєм своє місце, –

Щоб стати часточкою "ми",

Розумною спільнотою, людьми.

Та обривається раптово шлях,

Коли на ньому виринуть "вони" –

Поплічники війни,

І уривається життя,

І небуття навіки поглинає нас

І забирає водночас

Все, чим жили і ким були,

І імена – мов напис крейдяний,

На дошці стерті

Безжальною рукою смерті

На сивій від утрат планеті...