Текст пісні "Рушить потяг"

І двірець, і дзвінкий, як завше,

Той же натовп, і гамір, і крик.

Рушить потяг у тьму, розірвавши

Наші руки назавже, навік.

Мокрий вітер різкий пероновий |

Витре сльози, поїдеш - умру. |

Та шматками рвучкої розмови |

Не зв'язати розірваних рук... | (2)

Брязнуть кола і плавко, і лунко

Попливемо у інше життя.

З безнадійного поцілунку

Зарегочеться паротяг...

Мокрий вітер різкий пероновий |

Витре сльози, поїдеш - умру. |

Та шматками рвучкої розмови |

Не зв'язати розірваних рук... | (2)