Текст пісні "Пісня про алкалоїда"

Вже другу добу

Цей чолов'яга пасе свою худобу,

Він вже збився з ходу.

Так, він з того роду,

Що немає переводу,

Але він шукає вогненну воду

І не біда, що вигулює свою худобу він у місті

На зів'ялому листі.

Він нічого не боїться,

Хто зможе ще тим похвалиться?

Він напряму, без посередників,

В самого Бога вчиться!

Під місяцем йму не лячно

Та з даху впаде він вдачно

І в пику дасть однозначно,

Але він жалкує про це:

Завтра вранці побачить він своє лице

І раптом зненавидить це все.

Його мрії-надії були геть простії:

Приручити дружину

Та мати машину,

Але та не далася,

А ця продалася.

Всьому є винуватцем його приятель Вася,

Та паскудо дружина лягає під нього

І машина любима також тепер в нього.

Може, каже, й мені цій тварюці продаться,

Але справжні козаки нічого не бояться!

І якось раптом він розуміє,

Що це все -

Незворотній процес.

В його житті вже темно так,

Хоч в око стрель,

Повний бєзпрєдєл,

Зразковий бардель.

Він кругом сирота

Що не день – то біда

І навіть та кохана стерва

Змінила його на мента!

Вже давно пора рішаця

І з життям розпрощаця,

Але справжній козак ніколи не здасться!