Текст пісні "Шкіра змії"

Заочив під насипом шкіру змії,

Спинився натомленим зором...

Стояв, обертаючи в пальцях її,

суху, з полинялим узором...

Як дивно... Як дивно:

Ось шкіра - в руці,

Хазяйка ж далеко, їй-право...

Між трав напитала собі путівців,

Ковтнули й зімкнулися трави.

Та інше вже думку йому перейма,

Гризе із настир'ям хробачим:

Чи згадує та, що її без ума

Любив, а гріха не пробачив?

Чи скинула все, наче шкіру з плеча,

Тяжіючи серцем до зміни?

...А потяг над насипом повз і сичав,

Волік своє тіло зміїне...