Текст пісні "Ти не любиш"

Зачинитись, роззутись

І впасти на килим ведмежий.

Кожен шерех вганяється

В мозок, мов лезо ножа.

Мене навчено вірити

Мудрості Божій безмежній –

Але нині я, мабуть,

Дізналась, де в неї межа...

Ти не любиш мене –

Ні вогнем, ні мечем,

Ні струною...

Ти не любиш мене –

І даремно троянди росли...

Моя роль трагедійна тобі

Може здатися фарсом –

Я тебе й не запрошую

Бути її глядачем.

Не дивися й на небо:

Венера з'єдналася з Марсом,

Їхній промінь подвійний

Зіниці тобі обпече.

Ти не любиш мене –

Я ж до тебе,

Мов хвиля до скелі...

Ти не любиш мене –

Ані в штилі,

Ні в штормі моїм!..

Як же бути мені з цим горем,

Із цим горем, що стало морем?

Море хиже те, горе люте –

Тільки б вижити, перебути...

Як же бути мені з цим болем,

Що повис над осіннім полем,

Над життям моїм, над судьбою?!.

А ти вільний – Господь з тобою!..

Ти не любиш мене –

І за тисячу літ не полюбиш;

Ти не любиш мене –

То навіщо ж палають сонця?!