Текст пісні "Дощ іде, мов на сповідь"

Небо в рам'ї хмарин,

Ще недовго – і повідь...

Дощ іде, мов на сповідь

До низинних храмин.

Їм, земним, а не вишнім,

Як покутний монах,

Сповідається в грішнім,

У думках і ділах.

Чи померкли вгорі

Всі божниці й кіоти,

Чи всесвітні ваготи

Там змели вівтарі –

Та розчахнуто брами,

І небесна вода

У смиренні губами

До землі припада.

Ллє за нас, недорік,

Ллє за мене й за тебе...

То не шлімо ж до неба

Покаянь і суплік.

Бачиш, небо нужденне,

У вереті-імлі...

Все про тебе, про мене

Дощ нашепче землі.