Текст пісні "Балада про Уту Наумбурзьку"

Епох борвії зазіхали люто -

Та жоден з них краси її не вкрав,

Її краси, що впіймано і скуто:

Рожевий камінь, Наумбурґ, маркґраф...

Приспів:

Ти тужиш, Уто, о, ти тужиш, Уто,

Готична туга - тайна гостроти, -

Чи то за тим, що стільки перебуто,

Чи то за тим, що стільки ще іти?..

Вкарбовано у брилу гострокутну

Субтельний жест, суворий рішенець,

Німий протест і гордість неспокутну:

Вінець важкий, та це -- її вінець.

Приспів.