Текст пісні "50, 60, 70 років тому"

Зернисті кадри збляклих кінохронік,

Зернистий погляд крізь густу вуаль...

Зі звіром, що живе у мікрофоні,

Змагається маленька етуаль.

В боа потертім, витягнувши шию,

Вона почне простенький вокаліз.

І вам тепер смішний, я розумію,

Її пісень наївний символізм...

50, 60, 70 років тому

Вона співала

Про смуток і щастя,

І хто сказав, що вже не на часі

Прості слова?

50, 60, 70 років тому

Твій дід курсантом

Прибув до міста:

Афіші, танці,

Дівчачий гамір і бузковий дим.

Ось кельнери – стоокі херувими,

А ось вино – старе, та не п'янить...

Ось квіти, що колись були живими;

Усе заснуло сном десятиліть...

Їй очі сліплять навісні софіти;

Вона майне за двері кабаре

Й побачить сонце – мов цвяхом прибите:

Старе, як світ, - о, далебі, старе...

50, 60, 70 років тому

Воно вставало

Над смутком і щастям,

І хто сказав, що вже не на часі

Щедроти його?

50, 60, 70 років тому

Твоя бабуся

В пальті легкому

Проспектом бігла...

Ховала усміх у куточках вуст.

50, 60, 70 років тому

Вони зустрілись

На смуток і щастя,

І хто сказав, що вже не на часі

Щедроти його?

50, 60, 70 років тому –

Вокзальні юрми,

Війна і тюрми...

Сумна співачка, чорно-біле кіно...

Сумна співачка, чорно-біле кіно...