Текст пісні "Далекий обрій"

Далекий обрій. Вохра. Бірюза.

Розбилось небо золотим розрядом.

В тобі любов ходила, як гроза

над молодим і обімлілим садом.

То говорила голосом води,

то обривалась в темряві струною, -

він був, той сад, ще зовсім молодий.

Гроза його минула стороною.

Він пам'ятає тінь її крила -

гроза ніде з дороги не звернула,

а лиш за плечі мовчки обняла

і тільки в очі тихо зазирнула.

Бо їй було багато тисяч літ.

А в нього ледве прокидалось листя.

Напівживий, він їй дивився вслід.

І розцвітав. І плакав, І молився.