Текст пісні "Під колесами чавунними"

Срібна паморозь над скронями

Заіскрилась, зацвіла.

На чолі від бур, від холоду

Чорна-чорна борозна.

Це від горя, що замолоду

Довелось мені зазнать,

І тепер... з зимою сірою

І пісні й думки сплелись.

Не скажу, що й досі вірю я

В те, що вірив я колись.

Не скажу, що й досі вірю я

У правдивість юних дум.

Хто із вас, якою мірою

Змірять, може, біль і сум?

Хто із вас життя покручене

Розмотає, розплете?

Хто розкаже про засмучену

Осінь, листя золоте?

Що на брук за тротуарами

Упаде в холодний день

І розтоптане, покаране

Не співатиме пісень.