Текст пісні "Ірен"

А ми зустрілися з тобою

У вишневому садочку,

Я на дереві висіла,

Зачепившись за сорочку.

До землі було далеко,

Метрів десять з половинов,

Ти сказав, щоб я трималась,

Сам полетів за драбинов.

Приспів:

Ірен, моя Ірен, |

І очки, як терен, |

Як яблуня цвіту, |

Я йду до тебе, йду! | (2)

Ти прибіг, я ще висіла

На сухій тонкій гіляці,

І мурахи табунами

Бігали по моїй спині...

Час минає дуже швидко,

За хвилиною хвилина,

Не приніс ти ту драбину,

Бо тяжка, блін, та драбина!

Приспів.

Я махала все ногами,

Я стомилась вже кричати,

Але раптом з під сорочки

Стало дещо виглядати.

Боже мій, яке багатство,

Ти не даш йому пропасти,

Але лізти так високо,

Поможи, Боже, не впасти.

Приспів.

Ти сказав, щоб я мовчала,

Що на шиї в тебе муха,

Обломається гіляка,

Я впаду тобі на руки.

Ти іще потряс за стовбур,

Щоб летіла я скоріше,

Я лечу до тебе, милий,

Але п'ять метрів лівіше.

Приспів.