Текст пісні "Запорожець"

З кумом Петром у нас любов, чесно признаюсь,

Може то гріх, але я грішна і не каюсь.

Він моє серце покорив, він запорожця подарив, |

А в запорожець той я ледве поміщаюсь. | (2)

Приспів:

А я як сяду за руля, аж з під коліс летить земля,

Спасайтесь, кури і дівки, тікайте, баби й мужики,

Бо по селі газую я, машина – звір і класна я,

А я сиджу така крута, притисла руль до живота.

Надіну я на очі модні окуляри

Такі великі наче в запорожця фари.

Блищаться зуби золоті, всі заздрять моїй красоті, |

Нема такої як ми з кумом у світі пари. | (2)

Приспів.

Ми на рибалочку удвох, там соловейко тьох та й тьох,

Тягне чарчину кум і навіть задрімає,

Його я зовсім не бужу, легко в машину погружу, |

Нехай коханий кум собі відпочиває. | (2)

Приспів.

Мотор гуде, я на педалі натискаю,

Через стікло по всіх городах я поглядаю,

Машина-звір і баба-грім, і дуже завидно усім, |

Як запорожцем по селі я вишиваю. | (2)

Приспів.