Текст пісні "Надлюдина"

Що сяє в пітьмі? Очі ясні?

Чи може спалах?

Хто руку мені подав тоді,

Коли я впала?

Ти — надлюдина з моїх снів,

Геніальні та прості твої рухи,

Твій слід досконалий...

Ти добрий, як Бог,

Ти нас обох вів понад шляхом.

Твій мудрий урок — життя ковток,

А, може, плаха...

Ти - надлюдина з моїх снів,

Ти прийшов, прилетів,

Бери все, що хотів! Я чекала...

Приспів:

За що із пекла в рай?..

В нім вогню нема і край!..

В нім усміхнене все і туманно!..

За що із пекла в рай?..

Ковдру хоч діставай,

Як не маєш вогню, мій гуманний!

Ангел — і зблизька...

Стежка вузька наша й не наша...

Крил змаху не чуть,

Та я лечу пристрасті в пащу...

Ти — надлюдина з моїх снів,

В тобі праведний гнів,

А в мені, хоч без слів,

Все повстало!..

Приспів.