Текст пісні "Рок'н'ролл"

Вони сиділи на даху, навколо падав сніг.

І вітер щиро доносив тіні слів голосних:

"Що ж, кохана, чому так погано?..

Минулу ніч я був сам та випив кави за двох.

Я чекав на тебе, вихордив під дощ,

Моя мила, то де ж ти ходила?

Я був шалено злий, коли тебе не знайшов.

Я пив вогняну воду, розсипав порошок,

Але, мила, так і не попустило.

Я вимикав ліхтарі, я вимикався сам.

Знаєш, люба, у мене був дивний стан

Параної, а що ж із тобою?

У цю ніч я хворів, себе не контролював,

Не пам'ятаю навіть, лежав чи стояв,

Тож, мій зайчик, я чекаю пояснень!"

"Розумієш, коханий, серед мого життя

Я зробила для себе нове відкриття,

Що між нами ніфіга не кохання.

Я зустріла його, і як приклад тобі

Він не п'є і не палить, грає він на трубі,

І сьогодні ми пірнули в безодню.

Знаєш, сонце моє, в нього є авто,

І ми каталися містом, кохалися знов,

Розумієш - ти такого не вмієш.

Я переїду до нього, ми будем жити разом,

Я буду слухати поп, а не твій рок'н'ролл

І, коханий, ми бачимося востаннє".

На даху стало тихо, тільки вітер свистів.

Нарешті він затягнувся, і проговорив:

"Ну, кохана, я тебе відпускаю.

Тут ти, люба, права, і в останній раз

Я зараз чую цей голос і кружляє цей вальс

Зі сніжинок - так і бути повинно.

Тож перед сходом на дах я будинок запалив,

І нам уже не спуститись, шлях донизу одни -

Крізь повітря, якщо виростиш крила.

Що було далі - неважливо, все затягує дим.

От тільки люди казали, що над дахом цим

Кружляв ангел у шкірі й металі.

Він співав рок'н'ролл, і цей дивний спів

Йшов від міста до міста, про любов і про гнів

Там співалось... небо тільки сміялось.