Текст пісні "Поклик струни"

Вийду під зорі вечірні,

Стану на срібній стерні

Боже, озвися на небі,

Боже, озвися в мені.

Тихо рябить під туманом

Світлом налита роса,

Небо мовчить наді мною,

В серці мовчать небеса.

В зоряних далях

Душа моя літає,

Іншого світу

Душа моя шукає,

Та повертається

З далечини

В рідні простори

На поклик струни!

Слухає поле далеке

Вухом, що в темряві скрес,

Чую, грохочуть бандури

Голосом Божих небес.

Чую, ідуть музиканти -

Наші незрячі вожді.

Боже, то поміч єдина

В нашій сумній ворожді...

Київ на горах світліє,

Наче з води він встає,

Боже, це ти об'явився,

Серце осяяв моє!

Звуки бандури степами

Дзвонять немов голоси,

Ніч проминає поволі,

Довга, як темні віки...

В зоряних далях

Душа моя літає,

Іншого світу

Душа моя шукає,

Та повертається

З далечини

В рідні простори

На поклик струни!

На поклик струни!