Текст пісні "Рідні буряки"

Нас там немає, де хочеться бути,

Та як потрапим туди,

То мимо волі не можем забути

Ми свої городи й сади.

Куля земна, як фіранка строката,

В очах рябить від країн.

Гарних містечок на ній є багато,

Та Станіслав є один!

Там біля Бистриці ріки

Пройшли мої шкільні роки,

Там нас ганяли цілим класом

У поле мити буряки.

А ми дурні були малі,

Нас не тягнуло до землі,

Ми жили в Африці у мріях,

Або на острові Балі.

Уві сні ми їли манго

І папаї у Перу,

І кидали бумеранги

У слонів та кенгуру.

Там, де плем'я мумба-юмба

Ходить майже голяка

Карнавали, самба, румба

І немає буряка.

Карнавали, самба, румба

І немає буряка.

Але набридли банани та кава,

Та ж хочеться, де їх нема,

Їхня Зедандія їм не цікава,

Тягне їх наша зима.

Їм так остогидла цукрова тростина,

Джунглі та жовті піски,

Що мрія - далека для них Україна,

Делікатес - буряки.

В них цілий острів Барбадос

Також ганяли на колхоз,

І уявити не можливо,

Як їм хотілось на мороз.

Така гаряча в них земля,

Такі гарячі в них поля,

Що поміняли б свою спеку

Вони на нашого нуля.

Це для них вершина мрії,

Що буває лиш у снах,

Десь поблизу Коломиї

Побувать на буряках.

Помісити трохи глину

І померзнуть до кісток,

Ось тоді про Україну

Не було би і думок.

Ось тоді про Україну

Не було би і думок.

Білі і жовті, і чорнії люди,

І мрія у кожного є,

І хай там у юмбі юмбове буде,

А мені хай буде моє.

Де би мене не закинула доля,

Де би не трапив мій шлях,

Я до свого бурякового поля

Завжди вертаю в думках.

Де біля Бистриці ріки

Вже достигають буряки,

Чека робота, а не мрії

І не порожні балачки.

Ні у Перу, ні в Бангладеш

Такого поля не знайдеш,

Тому до міста Станіслава

Моя любов не має меж.

Буде сало в Україні,

Буде цукор з буряку,

А папаї й мандаринів

Повно в кожному лотку.

А, як душа захоче кави,

Нам не треба в Санта-Фе,

Ми собі у Станіславі

Десь посидим у кафе.

Ми собі у Станіславі

Десь посидим у кафе.