Текст пісні "Про Воно"

Маю пісню про воно,

Хто не хоче, хай не слуха.

Як на мене, всеодно,

Ми у нім по самі вуха.

Ми на ньому сидимо,

Це є наш продукт діяння.

Виробляється само

І не залежить від бажання.

Тисячі років пройшло,

Як на ноги мавпа встала,

Ще нічого не було,

А воно вже існувало!

Поклонялися здавна

Йому пращури античні.

Все почалося з вона,

В нім коріння історичні.

Так питається, чого

Сімдесят років брехали,

Що не маєм ми його

І що ніколи і не мали?..

І нам здавалось, що святі

Геть усі вожді совєтів,

І що ніколи у житті

Не були у туалеті.

Дуже бідна в нас земля

На селітру, йод та калій,

Треба гною на поля,

А чи якихось там фекалій.

Вже за вікнами весна,

Люди в полі стоять раком

Та дістануть без вона

Не врожай, а дулю з маком.

Це буде страшна біда,

Що робити селянину?

Хай Мороз відповіда:

Чим кормити Україну?

Але що він відповість,

Як і сам чудово знає,

Що народ, коли не їсть,

То й воно не виробляє.

Я на уряд не чекав,

Бо чекати справи марні,

Нині ввечері я вкрав

Всі аналізи з лікарні.

Поділилися вночі

Межі мною, кумом, братом,

Цукор вигнали з сечі

Самогонним апаратом.

От жаль, що з нього ковбаси

Ще робити не навчились,

Бо тепер такі часи -

А може б врешті і наїлись?

Або взяти двигуни:

В нас тепер нема бензину.

Не біда, скидай штани,

Заправляй свою машину!

Або той природний газ,

Він же ж в нас є, в середині,

От хай би видали указ,

Щоб здавати Україні.

Кожен пукне у трубу

І пішло в Верховну Раду.

Це ж ми тільки за добу

Перепукаєм Канаду!

Це така сировина

І дешева, і сердита.

Де ж та совість, щоб з вона

Теж зробили дефіцита?..

Певно тут ведуть сліди

До партійних мафіозі,

Що жиріють, мов коти,

На народному навозі.

Хтось же ж тонами гребе,

Об'їдається сволота.

Що там думає СБ? -

Хай копне, чия робота.

Й взагалі пора давно,

Бо народ давно чекає

Все, що є й чого немає

Перевести на воно...