Текст пісні "Мете..."

Мете...

Вихрить за вікнами, гуде, мете...

Мете...

А на душі — ні се, ні те.

Мете...

А ви, напевно, вже спите, спите...

Ми бачились два тижні.

Ви були такі ніжні...

Тепер те все пусте.

Я вас три місяці не виджу,

Бо я у Львові, ви — в Парижу.

На сторінках "Юманіте"

Друкують ваше декольте.

А в нас мете...

Несе...

На мене вітер білий сніг несе.

Несе мене на "Ладі" по шосе.

Несе...

А на душі моїй — ні те, ні се...

І серце — як лелека,

Бо ви є так далеко...

Набридло те усе!

Та я поїду до Парижу,

Я свою мрію не облишу.

У вас там "парлі ву франсе

І пуркуа, і кес ке се",

А в нас несе...

Жене мене за нею у турне дурне,

Жене у карбюраторі пальне.

Жене...

Невже кохана бортане мене?

Невже мене не прийме

В палкі свої обійми,

А візьме й лажане?...

Та я дістанусь до Парижу,

Нехай на тім зароблю грижу!

І ваше серце крижане

Розтопить пляшка "Каберне", чи "Сам жене"...

Паде...

Автодвірник танцює

Па-де-де...

Паде...

Мабуть, не їду я ніде.

Паде...

О'ревуар, мадам,

Мерсі гранде!

Додому повертаю,

А в мене у сараю

Вже цеглу хтось краде...

Я ще колись буду в Парижу,

Чи, може, там листа напишу.

І, хоч Париж той бозна-де,

Та, може, лист мій і дійде...

... А в нас паде...