Текст пісні "Душа і тіло"

Мене звуть Тризубий Стас, маю тіло й душу,

Тим не менше, я всіх вас попередить мушу:

Що душа ще молода — бачите, як співає!

А от з тілом вже біда, і іншого немає.

Вже поскрипує кардан, щось в моторі стука,

Підтікає часом кран, карбюратор хрюка...

Правда, з ніг ще не паду (як притулить до стінки),

Але як наліво йду — вже трусяться колінки...

Лікар каже: — Пане Стас! Це гастрит хронічний.

Та загальний стан у вас ще не катастрофічний,

Як горілку не вживать, кинути палити —

То ще років 25 можете прожити!

А дієта у вас така: вам не можна солі,

Цукру, перцю, часинка, моркви і квасолі.

Молоко — лишень квасне, бульба — лиш варена...

І взагалі, усе пісне, а решта — внутривенно!

Щодо інших заборон (щоб не було стресу), —

Вам не можна телефон, телевізор, пресу.

Не сміятись, не співать, рот не роззявляти

І, як надворі мінус п'ять, не виходить з хати!

Що ж стосується жінок — не ковтайте слину.

Щоб не було і думок. Навіть про дружину.

Треба зважити на вік, лікувати шлунок...

Ну... Хіба що через рік — пробний поцілунок!

Як я вислухав те все щодо свого тіла —

Чую, десь мене несе, ніби ззаду крила!

То, мабуть, моя душа вже до раю прагне...

І лиш за вухами лапша ще на землю тягне!

А тому я тіло в морг не спішу здавати.

Ще до вас я маю борг — пісню заспівати.

І хай тоді душа моя десь пропаде з часом —

Вже не Стасом буду я, а іконостасом!