Текст пісні "А матері вже не стрічають"

А матері, а матері

Вже не стрічають на порозі,

Не будять тихий світ зорі,

Опочиваючи у Бозі.

Найдовша в світі із доріг

Їх від роботи відірвала.

І довго сивим смутком стріх,

Немов хустиною махала.

Стоять немазані хати.

Посліпли вікна. Похилились.

Тягар їх давить самоти.

А як вони життям світились!

Як бився пульс минулих днів,

Дитячий сміх лунав і гомін.

Туман долиною заліг,

Чи то туман бринить, чи спомин...

Зринає в смуті і добрі

Полин сріблястий при дорозі...

А матері, а матері

Вже не стрічають на порозі...