Текст пісні "А де любов, і віра, і надія"

А де любов, і віра і надія

На гаслах, на плакатах і в томах?..

А скільки раз той свіжий вітер віяв

І обрікався у смердючий прах?..

А ми зоряне небо забували

За зіркою на славному Кремлі,

Розп'яті кобзи пошепки співали |

І дерлися горлянки королів. | (2)

А, може, ще настануть ті часи,

Не чорні, не буремні і не грізні...

А, може, це наївно – Бог прости...

А, може, – не наївно, - просто пізно?

Чи зможуть ті часи іще настати,

Щоб босому пройтися по росі?

Щоб щастя в боротьбі не здобувати,

Без неї його вистачить усім...

А на планеті, люди, світла вдосталь,

Можливо, й сонце буде ще світить?

Коли ж це, що під сонцем жити просто |

Не треба буде "світлої мети". | (2)

Коли вже всі тирани будуть ситі,

А їх шакали вже своє візьмуть?..

А щоб сім'ї братів-народів жити |

Імперії потрібні не будуть! | (2)

Коли не стане тих, хто сіє жертви,

Сльозові ріки, горя – океан,

В кінці-кінців, для того щоб померти |

Не треба нам Чорнобиль, чи Афган... | (2)

А скільки ще погасимо свічок?

Гадаючи в нестямі, чи не пізно?

А хижі чайки знищують качок |

Клюють ворони солов'їні гнізда. | (2)

Ну досить вже, - цигарку запалю...

Чого же це ночами я не сплю?

Як важко, люди, жити, - хоч в петлю, |

Та все ж живу, живу, бо ще люблю! | (2)