Текст пісні "Дума про Отамана"

На ринку в містечку

Велика громада

Зійшлася з усюди

Весела і рада.

На ринку в містечку

Стовпи із петлею,

Страшний гайдамака

Стоїть перед нею.

Того ж і радіє

Громада велика,

Що згине сьогодні

Отаман Музика.

Останні хвилини

Тепер доживаю -

Нехай перед смертю

В свистілку заграю!

Узяв він свистілку,

Торкнувся губами, -

Послав дзвінкий голос

Степами-лісами.

Струснулося листя

У темному гаї,

Високая тирса

В степу коливає.

І знов на драбину

Ще вище ступає,

До степу, до гаю

Він голос пускає.

І падало листя

З несвітського грання,

Здіймалось бурхливе

В річках хвилювання.

Кат знову гукає:

Гей, чуєш-бо, брате!

Кінець вже драбині, -

Нам треба кінчати!

Заграв тоді знову

Отаман Музика

І пісня лунає

Могутня і дика.

Аж чорнії хмари

Сховали півнеба.

Гей, чуєш? - кат знову: -

Кінчати нам треба!

Даремнеє слово!

Він грає і грає:

Від рік і до моря,

Від степу, від гаю.

Вернувся той голос

Чудною луною:

Душ сто гайдамаків

Гукнуло: До бою!

Уже з ворогами

Будинки палають.

Ревуть гайдамаки:

Отак у нас грають!