Текст пісні "На Кейптаун"

Сідай, коли прийшов,

А як вже сів - то слухай

Про те, як мені друг

За жінку дав у вухо!

З хлопакою отим

З дитинства ми дружили,

Коли ганяли м'яч –

В одні ворота били!

Зростали, як брати,

Через будинок жили,

Хороше і лихе

Завжди на двох ділили.

Списати на контрольній,

Комусь вибити щелепу –

Завжди він був готовий

Допомогти в халепі!

Приспів:

Зі зламаним пальцем

Кулак непевно б'є,

Без боцмана човен

Далеко не пливе,

Слабкий той вояка,

Якщо один у полі,

Без грошей зможу,

Без друзів – ніколи!

Ми мали спільну мрію:

До Африки, на плоті!

Мис доброї Надії,

Тоді назад в Європу.

Та друг якогось літа

На кралі оженився,

А що не мав де жити –

То в мене оселився!

Зібрав я свої речі,

Що щастю заважати?

Дістанусь сам в Кейптаун,

Лишу на друга хату!

Та не щастить – в дорозі

Обчистили до нитки,

Мій закордонний паспорт –

То всі тепер пожитки.

Приспів.

Щоб якось заробити

На хліб і на дорогу,

Я мусив посуд мити

І кланятися в ноги.

Та ось на Батьківщині,

Вже на порозі дому,

Стрічає друга жінка:

– А ми хіба знайомі?

Не стерпів я образу,

Гукнув у двері: – Друже!

То на ось цю заразу

Зміняв ти свою душу?

У відповідь отримав

Із мотлохом валізу,

Ще й кулаком у вухо:

Не ображай "маркізу"!

Приспів.

Минуло кілька років,

Я звівся сам на ноги.

Розпочинаю вдруге

До Африки дорогу:

Спускаю пліт на воду,

Готові провіанти,

Залишилось вітрилу

Щоглі прилаштувати.

Та ось знайома постать:

Худий, на штанях латка,

Вдвох краще, ніж одному,

Я теж тепер безхатько!

Приспів.

Без друзів – ніколи! | (10)