Текст пісні "Розбий і викинь"

Холодний вітер навесні,

У сутінках пташиний зойк,

Чомусь незатишно мені -

На шиї шовковий шнурок...

Земля невпізнаних облич,

Молитва лагідної шльондри,

Земля класичних протиріч

Тремтить під мушлею ротонди...

Знайди мене серед світів,

Не відставай, я майже поруч.

Там, на бенкеті моїх снів

Горить багаття так праворуч...

Заходь, сідай, ковток вина

Тебе поверне у реальність.

Ти маєш випити до дна

Свою земну елементарність...

Розбий і викинь світ старий!

Життя, як сон. Любов, як нежить.

Ніколи, чуєш, не проси,

Тут все і так тобі належить...