Текст пісні "Цигарка"

Так приходить неждано,

Ніби тріск у сусідній кімнаті.

Надломилося щось

Невідоме й безсиле до щему

І безсиле до щему...

Ти здригаєшся в сні, в сні...

Ти – пробуджений криком лунатик,

Ти - лунатик...

Що у безвість летить одиноко,

Самотньо-нікчемний,

Самотньо-нікчемний...

Так руками лопочеш

І хитаєшся в такт з заклинаннями,

Підбираючи залишки снів

З-під вогненного свисту шасі.

Тільки пізно уже

І очима сумними й прощальними

Обертається куля все швидше

Навколо своєї осі...

Так приходить неждано

Із затиснутим в горлі мовчанням.

Ти не зможеш сказати ні слова:

Ні "так", ні "прощай", ні "навік",

Ні "прощай", ні "навік"...

Срібно-білий сторож,

Срібно-білий сторож

Поцілунком своїм порцеляновим,

Поцілунком своїм

Відганятиме хмари-страхи

Від зіщулених міцно повік,

Від зіщулених міцно повік...

Він розкурить цигарку

Нічного й захриплого голосу,

Як молочні густі тумани

На руках занесуть на світанні.

І нарешті, нарешті,

Прихилить сумну свою голову

Заспокоєне Сонмо тремтливе,

В солодкім риданні...

Він розкурить цигарку,

Як молочні густі тумани

І нарешті, нарешті,

Прихилить сумну свою голову

Заспокоєне Сонмо тремтливе,

В солодкім риданні...