Текст пісні "Розплітає печаль"

Розплітає печаль свою косу важку,

Горобина червоно прощається з літом

І під сонцем, дощами й серпневими вмитим

Розплітає печаль свою косу важку...

Тільки небо замріло урочо,

Волохата і синя тінь...

Гостролистого клена барокко,

Голубінь і глибінь...

Білі птиці блукають по жовтім піску,

Білі хмари блукають по синьому світу,

Розплітає печаль свою косу важку,

Горобина червоно прощається з літом...

І під небо піднесені руки,

І під серцем гойднувся жаль,

Поламалися крила розлуки,

Засміялась печаль...

Розплітає печаль свою косу важку,

Горобина червоно прощається з літом

І під сонцем, дощами й серпневими вмитим

Розплітає печаль свою косу важку...