Текст пісні "Сумна казка №1"

Жив на свiтi хлопчик

Добрий i вродливий,

У маленькiм домi

З сонечком в вiкнi.

Сонечко свiтило,

А дитя радiло,

І в життi не знало

Горя i бiди.

Мати рано встане,

Сина нагодує,

І вiзьме на руки:

Бач, безцiнний скарб.

А дитя смiється,

Мов струмочок ллється,

І цiлує маму,

І в руцi рука.

I жили в цiм домi

Злагода i щастя.

Люди дивувались

Чудо - не сiм'я.

Мати працювала

Син давав їй сили й щастя.

Мати певно знала,

Має дивнеє дитя.

Пiдростав хлопчина,

Мав талант чи малий,

Бач складав пiсень вiн

Добрих i сумних.

Приходили люди,

Слухали, дивились,

Плакали, смiялись,

Далi собi йшли.

I пiшли розмови

По цiлому свiтi

Про чудеснi пiснi,

Що їх спiвав юнак.

I з усiх усюдiв

Приходили люди,

І з людьми послухати

Прийшов нiмий бурлак.

І, почувши пiснi,

Загорiлась ненависть,

Запалала заздрiсть

До дивного творця.

У безлюднiм мiсцi,

Нагострив ножа вiн -

І одної ночi

Сталася бiда.

Мати збожеволiла,

Сина поховали.

Люди довго плакали,

А потiм розiйшлись.

Та пiснi чудеснi,

Дотепер спiвають люди,

І з пiснями тими

Дотепер мiж нас юнак.