Текст пісні "О-ля-ля"

Жує мене журба - спокою нема.

То було село, а тепер - ферма.

В мене, мов желе, трепетна душа,

Мов лимон кисла, від льоду тонша.

А лице криве, синє, мов жаба.

Трава є - то кайф, а нема - торба.

Тільки дав льону, зміняв на коноплю,

Сиджу - плюю в фонтан, з меду патрон ліплю.

То смоктю дюшес, то жую драже,

Насиплю в воду сіль, то буде суп уже.

Піду куплю кашне не дуже дешеву,

Аж те не мій фасон - злякав на крик сову!

О-ля-ля! Жує мене журба...

О-ля-ля! Мене жує...

О-ля-ля! Жує мене журба...

О-ля-ля! Мене жує...

Як помну картоплю - то буде пюре,

То буде пюре, як помну картоплю.

Є повна каструля, але усе сире.

Аж те усе сире - з'їм повну каструлю!

У шлункові тягар, гуде, мов в улею.

Зажурно посиджу, знову в фонтан плюю.

Кума теля жене, я око тру до дір.

У неї - ото бюст! - травма мені на зір.

Покладу я компрес, поб'ю по дереву.

То дуже дужий стрес - запурляю в траву.

Лізе плюгавий дід, пре, ніби, до мене!

Ляпаса дасть швабра, коли наздожене.

О-ля-ля! Ляпаса дасть швабра...

О-ля-ля! Коли наздожене...

О-ля-ля! Ляпаса дасть швабра...

О-ля-ля! Коли наздожене мене!

Мине моя травма, переляк та нарив.

Їм кашу та батон, наспівую мотив.

Далі пальто продам, амбари зажену.

Валіза при боку - по шосе в далину.

Ото поля кордон, погляну на ниву.

Душу, немов пітон, а то серпом пожну.

Доне моя, нажаль, покину я тебе -

Гірше за ту печаль журба мене шкребе!

О-ля ля! Гірше за ту печаль...

О-ля ля! Журба мене шкребе...

О-ля ля! Гірше за ту печаль...

О-ля ля! Журба мене шкребе... Журба!