Текст пісні "Янголи"

Я сорок років кружляв по цій пустелі,

То відчинялися, то зачинялись двері,

То руйнував, то знову будував мости,

Аж поки з мороку не намалювалась ти...

Тобі це вдалося. І як ти встигаєш

Переорати разом усе, що я маю

Те що зберігаю, тримаючи в собі,

У ляді, де ніколи і нікого взагалі?..

Таких, як ти, палили ще триста років тому,

Я не наполягаю, ти ж ніби не при чому,

Але куди би ми не ішли, з тобою було слизько,

Ти, ніби янгол, хоча літаєш низько...

Я шукаю, я тебе шукаю!..

Ввечері знайду, а вночі злякаю!..

Ти забронювала столик у моїм житті,

Замовила все, випила все, лишила у смітті,

У твоїм покритті не знайти сигналу,

Я розрахувався, але цього замало...

Донедавна я любив цей світ,

Донедавна я прокидався рано,

Посміхався і обійми не боявся розкривати,

Тепер я світ новий почну із тебе будувати!..

З усіма проблемами, що довелось долати,

Вважав за необхідне я просто переспати.

Ти - теж проблема. І ось дилема:

Як ми прокинемося – разом чи окремо?..

Я шукаю, я тебе шукаю!..

Ввечері знайду, а вночі злякаю!..

Де поділись янголи?.. Де вони?.. Де вони?

Хором у неба запитали демони...

Де ваші янголи?.. Де вони?.. Де вони?..

Вночі у неба запитали демони...