Текст пісні "Як добре те, що смерті не боюсь я"

Як добре те, що смерті не боюсь я

І не питаю, чи тяжкий мій хрест.

Що вам, богове, низько не клонюся

В передчутті недовідомих верств.

Що жив-любив і не набрався скверни,

Ненависті, прокльону, каяття.

Народе мій, до тебе я ще верну,

І в смерті обернуся до життя

Своїм стражденним і незлим обличчям,

Як син, тобі доземно поклонюсь

І чесно гляну в чесні твої вічі,

І в смерті з рідним краєм поріднюсь.

(І з рідною землею поріднюсь).

(І чесними сльозами обіллюсь).

Так хочеться пожити хоч годинку,

Коли моя розів'ється біда.

Хай прийдуть в гості Леся Українка,

Франко, Шевченко і Сковорода.

Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,

Уже не ремствуй, позирай у глиб,

У суще, що розпукнеться в грядуще

І ружею заквітне коло шиб.