Текст пісні "Людиноподібні"

Ми народжені в стінах зі шлаку й бетону,

Де ховається тиша у вікнах забитих.

Не летять журавлі, та літають ворони,

Доїдаючи з голоду голуба миру.

Уникаючи подиху невиліковних,

Ми стаємо своїми серед тисячі винних.

А під стінами ходять зграї голодних,

Все чекаючи: винесуть чи ми вийдем.

Приспів:

Іскри холодних вогнів,

Ми падаєм поки живі.

Впадем росою на сніг.

Ми сильні, ми вільні,

Людиноподібні, живі.

Ми пишаємось тілом, залежаним тілом,

Ми шукаємо квіти в занедбанім полі,

Наче в сірій пустелі, чекаємо зливи,

Сліпо давлячись хлібом в пошуках солі.

А над нами загралося небо вогнями

Поки землю гасили ми несамовито,

Де ґвалтованих нас ночами і днями,

Наче борошно, кидають через сито.

Приспів.