Текст пісні "Як нескошене жито моє покоління"

Як нескошене жито моє покоління,

Мої друзі в граніті, але не на колінах,

Галасливі пророки з янголами на спинах

Проорали глибоко сірозем України.

А яри на долонях проорала їм доля,

Кому кулею в скроню чи петлею на волю.

Забуття чи безсмертя - не приходиш до тями,

Мабуть, легше померти, ніж ходити ярами.

На дев'ятому колі всі нарешті зустрілись,

У розмовах з собою ми не наговорились.

І в розплющені очі впало сяйво Дажь-бога,

Що яри й стежки Божі для людини - дорога.

Опускались на землю, задихались від пилу,

Віршували таємно, жити вголос навчились

І орали цю землю, хоть ставали волами

І дорогу шукали в повен зріст над ярами,

В повен зріст над ярами...

Як нескошене жито моє покоління,

Мої друзі в граніті, але не на колінах,

Але не на колінах...