Текст пісні "Метаморфози"

Безробіття кругом, безробіття:

Ніби в дулю скрутили кулак,

Не потрібен став цензор із Літу,

Бо працює увесь ГУЛАГ.

Він в архіві поводився чемно,

Від духовності він аж зачах.

"Ось Тютюнник, а ось Винниченко..." –

Пропонує з сльозами в очах.

"Ось Блакитний... ні, просто Блакитний,

Ось Свідзінський, а ось Йогансон..."

Пропонує люб'язно: "Прочтітє,

Как поет мнє понравілся он".

Я імен не стрічав половину,

Я питаю: "Якого рожна?..

Скільки будеш мені, Україно,

Відкривати "нові" імена?!?"

Заховали історію в схрони

І дугою зігнули талант,

Від такої ваги заборони

До землі нахилився Атлант.

Він від болю кусав звислі вуса –

Важко втримати небо зневір –

Шепотів невідомого Стуса

І хрипів, мов затравлений звір...