Текст пісні "Жиденя"

З яких доріг і до якої казки

Пройдеш, пошивши в дурні, дурні, світ?

Не звідавши солодкого "будь-ласка",

Не знаючи солодкого "привіт".

Біля вогнів, вогнів чужого свята

Промерз душею, розумом заслаб,

Жив не по Біблії, яке з того багатство?

Володар дурнів і душею раб.

Жиденя, жиденя, жиденя,

То маленький горобчик під стріху,

Від образ освіти і від віху

Батьківщину свою проміняв.

Жиденя, жиденя, жиденя,

Як маленький горобчик під стріху,

Від образ освіти і від віху

Батьківщину свою проміняв.

І, навіть, біля власної дитини,

Яку проспав з украдених ночей,

Дозволив колискову чужинцю,

А сам проспав в одному з казначейств.

Тепер ти вільний і тобі все вільно,

Дурити довелось лише себе,

Під старість тиха гавань - божевільня

І образ, що не падає з небес.

Жиденя, жиденя, жиденя, |

Як маленький горобчик під стріху, |

Від образ освіти і від віху |

Батьківщину свою проміняв. | (2)