Текст пісні "Я несла свою беду"

Я несла свою беду, по весняному льоду,

поломився лід, душа обірвалася,

камінцем під лід пішла, а біда, хоч і важка,

та й на самому краю, і зосталася. | (2)

І з того самого дня, скрізь шука мене біда,

поговори з неюблудять з небелицями,

те, що я не померла, знала край води верба,

та ще перепели чули, з перепелицями. | (2)

Хтось із довів йому,

правду пану моєму,

вони видали мене, зговорилися,

він запалуса не свій,

рушив в мандри любий мій,. | (2)

І мене він наздогнав,

руки взяв, поцілував,

а біда за ним в сідлі, посміхалася,

лише день був іще ніч, а біда на вічну віч,

а біда на вічну віч та й зосталася. | (2)