Текст пісні "Поділля"

У хвилях Бугу зоряних, стрімких

Купаються закохані лелеки,

Шумлять пороги... Кличе срібний клекіт,

Із юним вітром гомонять віки...

Поділля! Медом дихає земля,

Що годувала сонцем батька й діда..

Поглянь! На скелях – Лада, сяйвом вмита,

Розчісує косу... Бринять поля...

Співають струни сивих полинів,

Колосся хилить золотаві стебла

До трав густих... І пахне стежка тепла

Рожевим квітом із дитячих снів...

Садок старий задумався, затих,

У травах місяць яблука збирає...

Поділля спить... А небеса гойдають

Земний наш рай на крилах золотих...