Текст пісні "Пробудись!"

Пробудись, о, глибочінь златого неба!

Як росинка на стеблині зворушись!

Милі пахощі Улюбленому зготувати треба!

На світанку любо миром сповнитись!

Пробудись! Пробудись! Пробудись!

Не шукай життя пломінця в водах мертвих,

Бо любов, як однолітка не цвіте!

Обернулась вперше – без ума,

Бо очі в сльозах терпких;

Вдруге ж – серцем, розпізнав ім'я своє!

Пробудись! Пробудись! Пробудись!

Чуєш, як бринить в повітрі вічне Слово,

Щоби даром миру віру укріпить!

Скільки раз упавши,

Щойно вставши починаю знову,

Щоб прощати й тихо прощення просить!

Пробудись! Пробудись! Пробудись!

Коли любиш себе губиш задля щастя

Не свого, а Того, хто в полон узяв

І тебе, і все твоє, і радості, і зла напасті,

Те "ким є", "що маєш", також "щоби дав"!

Пробудись! Пробудись! Пробудись!

Звечоріли раптом задуми колишні,

Посивіли мерщій житнії лани.

Перший День гостить примиренням

На урочистім тижні!

Завитай в чертоги власної душі.

Пробудись! Пробудись! Пробудись!